Поиск
Advertisement

356. Отзывы о компании Прямой поставщик женской одежды интернет-магазин «Shopogolik»

Цена, наличие и описание товара услуги были указаны правильно? Да

Заказ был выполнен доставлен в оговоренные сроки? Да

Инна Гуменюк 16.10.14

Сделка совершена на Prom.ua

Очень довольна обслуживанием! Не первый раз делаю заказ. Как всегда все отлично. Спасибо огромное за качество и сервис. Всем рекомендую

Все Об Истории Вышивки.

Обов язковим атрибутом плащаниць були зображення місяця та сонця у вигляді царя й цариці в коронах, що не лають світла, оскільки в цю скорботну хвилину все завмерло і вкрилося темрявою. ЦІ алегоричні символи поступово втрачали свою символіку, часто перетворюючись на шестикрильця або ж звичайну зірку.

В них поширеним стає зображення знарядь мучеництва Христа — батіг, цвяхи, спис, драбина, губка. З другого боку — в Україні типовою стає так звана еддно-лична» плащаниця, на якій зображено лише одну фігуру Христа. Найдавнішою є плашаниця Чернігівського єпископа Зосими Прокоповича 1655 року. Відчуваючи свою близьку смерть, він замовив у Києві плащаницю І, як свідчить напис, подарував її Успенській церкві Києво-Печерської лаври. На плащаниці зображено мертве, розпростерте тіло Христа. Воно виконане тонким крученим шовком світло-жовтого кольору -швом по формі», що якнайкраще давав можливість моделювати форму тіла та обличчя. Саме такий спосіб шитва, як «живопис голкою», є найтиповішим для виконання оголеного тіла Христа й у плашаниці Євпраксії 1703 року. Цю лінію продовжує плащаниця Івана Гаркуші 1756 року, що похолила з По-кровської церкви Нікополя.

Мистецтво монастирського шитва — одне з визначних явищ національної культури, притаманне середовищу православного світу. Воно розвивалося на тлі важливих соціально-економічних, політичних процесів в історії України. З другої половини XVII століття починається небачене доти піднесення культури, освіти, мистецтва, про що захоплено розповів у своїх спогадах антіохійський письменник і мандрівник Павло Алеппський, який відвідав Україну в 1654-1656 роках.

Козацька старшина, як привілейована частина українського суспільства, дбала про утвердження своєї шляхетності, прагнула пишно й багато прикрасити сяій побут, оздобити одяг, шитий з коштовних тканин, золотим гаптуванням та яскравим кольоровим шитвом. З метою зміцнення своєї влади козацька старшина здійснювала широке світське й церковне будівництво, засновувала монастирі, які вона опікувала й шедро обдаровувала. На тлі бурхливого вияву творчого потенціалу та життєвої енергії народу розбудовується монастирське життя, розвиваються центри шитва й гаптарства, що набули виразних національних рис.

Сайт создан в системе uCoz

.

Комментарии запрещены.